Конспект відкритого уроку

Тема Підготовка учнів до написання контрольного твору у публіцистичному стилі на морально-етичну тему.

Мета: підготувати учнів до написання твору: вдало підібрати епіграфи, дати зразок готового твору, емоційно налаштувати дітей до написання, зацікавити їх темою твору; вчити самостійно створювати писемне висловлювання в публіцистичному стилі на морально-етичну тему; розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності, мисленнєві процеси; виховувати прагнення до самопізнання і саморозвитку, емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього.

Хід уроку

І. Мотиваційно-організаційний етап.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

На дошці записана тема уроку

Байдужість - це велике зло,

Лиха багато воно принесло.

1. Вступне слово вчителя.

Байдужість... Яке страшне слово. Чи може бути явище у світі страшніше, ніж це? Байдужість нівечить людські душі, вона закриває очі на все, робить серця кам’яними, а душі – мертвими, черствими. Вона вбиває все людське. Це хвороба, від якої треба рятувати людство. Це – чума!

Байдужість – страшне і потворне це слово,

Байдужість – це мертва і чорна душа.

2. Робота в групах.

Давайте подумаємо, які асоціації викликає це слово. Проведемо змагання між рядами «Хто найбільше». Учнів розділено на дві команди. На першій половині дошки написано слово «Байдужість», на другій – «Байдужа людина». Діти, після обговорення в групі, виходять до дошки і записують слова до цього негативного явища. Виграє та команда, яка запише найбільше визначень.

Учитель доповнює до записаного учнями.

Байдужість – гріх, егоїзм, зло, черствість, втрата совісті, мертва душа, втрата любові, втрата духовності.

Байдужа людина – духовно сліпа, жорстока, немилосердна, бездушна, неспівчутлива, підла, страшна, потворна людини такої душа, з кам’яним серцем.

Висновок : Це слово негатив викликає,

Згадка про нього лякає.

До свого твору я склала такі епіграфи:

• Людська байдужість – найстрашніша в світі,

Не доведи, Господь, її зустріти.

• Людська байдужість – то найбільше зло,

Хай доля дарує не знати його.

• Байдужа людина - холодна і підла.

Любові людської не варта, не гідна!

Можете будь який підібрати до свого твору, а ще краще скласти власний епіграф.

А зараз пропоную зразок власного твору, написаного у поетичній формі, впевнена, що деякі учні зможуть скласти ще кращий, на поезію теж розраховую.

Байдужість скільки лиха людям принесла,

Від неї скільки в світі бід і зла!

Байдужість – це підлість, байдужість – це черствість,

Байдужість – це душі людської мертвість!

Байдужість – це коли зникає совість,

Приходить егоїзм натомість.

Ти, мабуть, її не намалюєш,

Та подих льодяний її відчуєш.

Пам’ятаєте слова з пісні:

«...Когда ласкали вы детей своих,

Я есть просил, я замерзал.

Вы, увидав меня, не прячьте взгляд,

Ведь я ни в чем, ни в чем не виноват!

За что вы бросили меня, за что?

Где мой очаг? Где мой ночлег?

Не признаете вы мое родство,

А я вам брат, я человек...»

Скільки таких покинутих дітей,

І йде це від байдужості людей.

Залишені діти гірко страждають,

Любові й ласки материнської не знають.

Байдужість – це коли лише про себе дбаєш,

Чужого лиха ти не помічаєш,

Коли ж людській біді ти не зарадиш,

Це означає – совість свою зрадиш.

Коли ж мовчиш, де слід казати,

Байдужістю совість ти хочеш приспати.

Байдужість – це коли за власну шкуру дбаєш,

А іншого у небезпеці покидаєш.

Прослуховування музичного матеріалу

Я пропоную вам послухати цю пісню,

А ви закрийте очі, як у сні.

(звучить пісня про людську байдужість)

До слів цієї пісні нічого додати,

То ж про совість свою треба дбати,

Щоб байдужістю її не приспати,

Та потім себе не картати.

Правди гіркої ніде подіти,

Мабуть, всі ми трішки байдужості діти.

Хоч раз та в житті ми її проявили,

Та Господа цим прогнівили.

Із мовчазної згоди кожного із нас,

Скільки здійснюється лиха у наш час!

Ми нарікаємо на телебачення,

Що губить юні душі,

Але не боремося із цим злом,

Бо ми, нажаль, байдужі.

Хтось на цьому заробля великі гроші,

А ми покірно мовчимо, такі батьки із нас «хороші».

Не можемо із підлістю на бій всі разом стати,

Від всього злого, що екран вкладає в душі,

Не хочемо дітей ми рятувати, бо байдужі.

Потім питаємо: «Чому багато в світі зла?»

Оця ж байдужість до нього й призвела.

Вона панує всюди й скрізь,

Хто за зло це відповість?

Байдужа людина – холодна і підла,

Честі людської не варта, не гідна.

Душа у людини такої черства,

І совість у неї мовчить, бо нема.

До болю людського серце глухе,

Воно не болить, бо, як камінь, тверде.

Потворна в людини такої душа,

Вона не варта і іржавого гроша.

Коли на нещасті інших

Ти щастя своє будуєш,

Коли заради наживи

Ти долі людські руйнуєш,

Знай, покарання тебе не мине –

Байдужість до пекла тебе приведе!

(Звучать слова пісні про байдужість, які відповідають щойно сказаному)

Слова пісні цієї прекрасні,

Висновок із неї випливає ясно,

Що байдужість буде покарана,

Якщо совість нею буде затьмарена!

Заключне слово вчителя.

Зразок твору свого вам прочитала,

Але про байдужість не все розказала.

Я впевнена, що кожен з вас

В житті зустрівся із байдужістю хоч раз,

Який слід у душах зустріч ця залишила,

Про це у творах ви своїх напишете,

Як боротися із нею ви розкажете,

На власних прикладах покажете.

Бажаю успіхів у написанні,

Найкращі вам мої побажання.

Від душі пишіть, без помилок,

На цьому і закінчимо урок.

Підсумок уроку

Домашнє завдання

Написати твори на чернетках,

Не забути вдома на столах.