Дискусія на тему « Від телебачення більше користі чи шкоди»

Слово учителя

Диспут,дискусія,полеміка,дебати -

Ці терміни нам треба з’ясувати,

Що між ними спільне та відмінне,

Спробуємо зараз розібрати

Словникова робота

Робота зі схемою-опорою «Види виступів під час дискусії»

Спостереження над мовним матеріалом

Учні прослуховують фрагменти дискусій і т.д.

5. Ситуативне завдання.

6. Робота з пам’яткою ведучого дискусію.

7. Технологія «Акваріум»

Підготовка до дискусії за темою «Від телебачення більше користі чи шкоди?». Учні обирають керівника дискусії, обмірковують запропоноване питання.

8. Проведення дискусії у класі.

1) Питання для обговорення.

2) Виступи учнів. Висновки, до яких вони дійшли.

3) Критичний розбір дискусії.

9. Заслуховування поезії вчителя.

Учитель зачитує власну поезію-висновок до всього сказанного.

Чому у світі так багато зла?

На це питання відповідь знайшла.

Телевізор навчає вбивати,

Діти стали його другом називати.

Від такого «друга» слід їх рятувати,

Сам на сам дітей із ним не залишати!

Виховання дітей батьки довірили

Блакитному екрану й повірили,

Що виховувать дітей їм допоможе

І людей із них зробити зможе.

Та, на жаль, Гомери і Спанч Боби,

Ніби з адської пекельної утроби

З’явились, щоб дітей зробить черствими,

З холодними серцями, льодяними.

Те, що сіє в душі їх екран сьогодні,

Не здається вам бридким, негодним?

Будуть діти наші убивати,

Все, що є для нас святим, топтати!

Бо було кому цьому їх научати.

Мультяшки дитячі такі примітивні,

Їх герої нікчемні й противні.

Навчають битися, калічити, глумитися,

Лиш худому в них можна повчитися.

А скільки зла, що лиш сліпий не бачить,

Стільки крові в мультиках дитячих.

Хто захистить їх психіку від цього,

Чому всім байдуже до цього?

Байдужими такими й діти стануть,

Біль чужий помічати перестануть.

Підступність, зрада, вбивство та насильство,

Плітки та інтриги, крадіжки, шахрайство –

Все підступне, підле, зле, підкупне

З блакитного екрану в дім іде!

Як гість непроханий, татар проклятий!

Хто стане підлітків від нього захищати,

Дітей своїх наївних рятувати?

Доки буде суспільство мовчати,

Дітей буде нахабно вбивати

Злий екран, і душі їхні руйнувати.

Від цього вам не хочеться кричати?

Смертельну отруту екран в собі має,

В людську підсвідомість її він вливає.

Мов кліщами, притягує до себе,

Як гіпноз він діє на тебе!

Батьки дітям отрути не дадуть,

Бо знають, що від неї ті помруть.

Чому ж дозволили душі їхні труїти,

Телевізійною отрутою поїти?

Бідні, бідні наші діти,

Не хочуть, не можуть батьки зрозуміти,

Що душа є дорожча за тіло,

Та нема їм до неї діла!

Треба, треба терміново щось робити,

Щоб деградацію душі не допустити!

Бо майбутнє – це наші діти,

Не даймо екрану ними володіти

10. Підсумок заняття.