З досвіду роботи вчителя української мови та літератури Галицинівської ЗОШ І-ІІІ ст. Мандрик Світлани Вікторівни

Після виступу учня – «літературознавця», який повідомив про життєвий і творчий шлях поета чи письменника, учитель зачитує власну поезію, або заслуховує поезії учнів, складені вдома про цього митця, біографія у віршованій формі.

Під час характеристики героїв того чи іншого твору, учні колективно складають характеристику героя у віршованій формі. Потім, під час проведення перевірочної роботи учитель зачитує ці характеристики, ставлячи перед учнями завдання:

1. Коли б він власну землю мав,

На шлях би злочину не став.

Хотів бідних із багатими зрівняти,

Доживсь до того, що почав вбивати. (Чіпка)

2. Красивий, дотепний, здоровий.

Не зумів зайнятись трудовим життям,

«... розледачів, розібрався, розпився»,

За те, що батькові не покорився,

У москалях він опинився. (Максим)

3. Непоказний із себе, полохливий.

Розбагатівши, на голоту не дивився,

За скривджених не заступився,

Тікаючи, подалі скрився. (Грицько)

4. Щастя змолоду не знала,

Лиха великого зазнала.

Забобонні селяни її зневажали,

Словами злими ображали. (Мотря)

 

 

З гострим розумом, жорстока,

Свекрусі виколола око.

За вчинок свій не вболівала,

Ще більшу ненависть до неї проявляла.

З Лавріном та Мелашкою весь час ворогувала,

Спокійно жити й дітям їхнім не давала. (Мотря)

 

Грубуватий, черствий,

Ще й занадто скупий.

Він руку на матір

Підняти посмів,

І «сміятись гаразд,

Як всі люди, не вмів! (Карпо)

 

М’яким, поетичним і добрим

На початку твору був юнак.

Мову мав пісенну він і лагідну,

Покохав прекрасну дівчину одну.

Та у «пеклі» кайдашевському страшному

Поетичні риси вдачі розгубив.

У постійних сварках поступово

Чудову душу він занапастив. (Лаврін)

 

Прослухавши поезію про твір, назвати автора цього твору.

«Україну в огні» Олександр написав,

Про жорстоку війну правду світу сказав.

Про озера сліз і ріки крові

Прочитали ми у його творі.

До боротьби здатність та сили незламність,

У перемозі впевненість, та духу непохитність,

Народ наш великий в той час проявив,

Нескореність свою фашистам він довів.

Святою кров’ю землю окропивши,

Ціною життя перемогу здобувши,

Бійців пішло багато в небуття,

Щоб не було страшній війні тій вороття! (Олександр Довженко)

 

Після вивчення будь-якої частини мови учні складають тестові завдання, кросворди та вірші, на зразок:

Що то за частина мови,

Та як вона зветься?

Самостійна чи службова,

Хто з вас розбереться?

 

Точності й виразності

Надає він мовленню

Опише будь-який предмет

На ваше замовлення

На смак чи колір його вкаже,

Та про розмір все розкаже,

Має вищий та найвищий

Ступінь порівняння,

Його визначити в тексті

Можна без вагання.

Найчастіше в реченнях

Виступа означенням,

Для мови має він

Велике значення. (Прикметник)

 

На числа вони вкажуть,

Про кількість все розкажуть.

Прості, складні та складені,

Кількісні й порядкові,

Цілі та дробові,

Друзі пречудові

Серед них є ще і збірні –

Один одному вірні.

У математиці-науці

Вони незамінні! (Числівники)

 

Він має відмінки,

Їх сім нарахуєш,

А ще ти про нього

Таке ось почуєш:

Має число та чотири відміни,

І рід граматичний властивий йому.

Тверду, м’яку, мішану

Групи ще має,

Підметом й додатком

Найчастіше виступає.

На особу вказує,

Предмети називає.

Серед інших частин мови

Його кожен розпізнає. (Іменник)